Як Шевченко заповів, ми кайдани порвемо, правду й волю в своїй хаті разом ми відстоїмо.
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Розійшлися дві дороги, дві дороги - два шляхи. Розійшлися, розлетілись ми, як вільнії птахи. Я пішла на захід сонця, ти пішов на його схід - Вже не бачу на долонці я твоєї долі слід. Дві дороги розвели нас, розкидали по землі, Як розходяться у морі два с
Солнышко в руках ( Хуй в твоих губах ) ( Орально-прошляпленная или В хуй свистящая Любовь )(текст : я відриваюся від землі я до тебе на підлогу дороги і мені так похуй що ти думаєш про це твій рот подружиться з хуєм ми будемо делоть це в двоєм не згадуючи
Твоя земля
Бард Владислав Бондарьков: Поки що ми об'єдналися у своїй ненависті до ворога
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Ще не вмерла Тики і слава, і воля,Ще нам, браття молодії, усміхнеться ГримоляЗгинуть наші воріженьки, як роса на сонці.Запануєм i ми, браття, у своїй сторонці ВомииДушу й тіло ми положим за нашу свободу в колонииІ покажем, що ми, браття, гатийского род